Реактивний розум

У НАШ ЧАС загальноприйнятою є ідея, що всі форми життя утворилися в ході еволюції з елементарних будівельних блоків — вірусу та клітини. Єдине, що є спільного в цієї ідеї з Діанетикою, — це те, що вона працює, а це в дійсності все, чого ми вимагаємо від Діанетики. Немає сенсу в тому, щоб займатися тут написанням довжелезного трактату з біології та еволюції. Ми можемо додати кілька розділів до цих предметів, але Чарльз Дарвін непогано впорався зі своєю роботою, і фундаментальні принципи еволюції можна знайти в його працях, а також у працях інших вчених.

Ідеєю, з якої почалася Діанетика, була ідея еволюції. Був прийнятий постулат, що самі клітини мають прагнення вижити і що це прагнення притаманне всьому живому. Постулювалося також, що організми — індивідууми побудовані з клітин і є фактично скупченнями клітинних колоній.

Весь організм пішов тим самим шляхом, що і його будівельні блоки. Якщо не виходити за рамки скінченного всесвіту, то людину можна вважати скупченням клітинних колоній. Можна також припустити, що її мета така сама, як і мета тих будівельних блоків, з яких вона складена.

Клітина — це одиниця життя, яка прагне виживати, і тільки виживати.

Людина — це структура, що складається з клітин, які прагнуть виживати, і тільки виживати.

Людський розум — це командний пункт усієї діяльності, і він створений для того, щоб ставити й вирішувати проблеми та завдання, пов'язані з виживанням, і тільки з виживанням.

Якщо дія, спрямована на виживання, оптимальна, то вона приводить до виживання.

Оптимальний для виживання зразок поведінки був сформульований і потім досліджений на предмет винятків, і жодних винятків знайдено не було.

Зразок виживальної поведінки, як було відкрито, зовсім не є чимось безплідним та безживним, навпаки, він насичений різноманітною і надзвичайно приємною діяльністю.

Жоден з цих постулатів не позбавляє законної сили будь-які концепції, що стосуються людської душі, богів або творчої уяви. Ми чудово розуміли, що Діанетика являє собою дослідження лише скінченного всесвіту, і що за межами цієї сфери цілком можуть існувати й інші сфери мислення та діяльності. Але було виявлено також і те, що жоден із цих факторів не є необхідним для вирішення проблеми аберації та нераціональної поведінки.

Було виявлено, що людський розум був представлений в абсо лютно неправильному світлі, оскільки розум має здібності, котрі далеко перевищують ті, які людина коли-небудь собі уявляла, і тим більше ті, які були досліджені.

Як було встановлено, природа людини стала об'єктом глузувань тому, що люди були не здатні відрізнити нераціональну поведінку, викликану недостовірною інформацією, від нераціональної поведінки, яка мала інше, набагато більш згубне джерело.

Якщо диявол коли-небудь існував, то це він створив реактивний розум.

Цьому механізму вдалося так ретельно замаскуватися, що лише індуктивний метод, тобто рух від наслідку до причини, допоміг його виявити. На пошуки цього лиходія з лиходіїв людської психіки пішло багато років. Тепер його може ідентифікувати будь-який спеціаліст, навіть невисокої кваліфікації, працюючи в будь-якій клініці з будь-якою групою людей. Було досліджено двісті сімдесят три людини, і їм була проведена терапія. У цій групі були представлені всі види неорганічних психічних захворювань і найрізноманітніші психосоматичні захворювання. У кожному випадку було виявлено дію реактивного розуму, і принципи його роботи були незмінними. Це велика кількість людей, і скоро вона стане ще більшою.

Реактивний розум є в кожного. Не було виявлено жодної людини (з тих, що коли-небудь були досліджені), в якої не виявилося б реактивного розуму і в якої в інграмному банку (сховищі даних, яке обслуговує реактивний розум) не було б аберуючого вмісту.

Що робить цей розум? Він перекриває звуковий рикол. Він встановлює в розумі голосові контури. Він робить людей несприйнятливими до відтінків звуку. Він змушує людей заїкатися. Він викликає все те, що можна виявити в будь-якому списку душевних захворювань: психози, неврози, компульсії, репресії...

Що він може зробити? Він може наділити людину артритом, бурситом, астмою, алергіями, синуситом, захворюваннями серця, підвищеним кров'яним тиском і так далі по всьому списку психосоматичних захворювань, з додаванням ще декількох (як наприклад, звичайна застуда), які ніколи не відносили до класу психосоматичних.

І це єдине в людині, що здатне викликати такі наслідки. І це те, що незмінно їх викликає.

Це той розум, котрий змусив Сократа думати, що в нього є демон, який дає йому відповіді. Це той розум, котрий змусив Калігулу призначити свого коня на державну посаду. Це той розум, котрий змусив Цезаря відрубати праві руки тисячам галлів, а Наполеона — на дюйм зменшити зріст французів.

Це той розум, через який над нами досі висить загроза війни, той, через який політика стає нераціональною, той, що змушує керівників гарчати на підлеглих, той, що змушує дітей плакати від страху в темряві. Це той розум, котрий змушує людину відмовлятися від своїх надій, той, що утримує її в апатії, той, що робить її нерішучою, коли необхідно діяти, і вбиває людину перш, ніж вона починає жити.

Якщо диявол коли-небудь існував, то це він вигадав реактивний розум.

Усуньте вміст банка цього розуму, й артрит зникне, короткозорість стане меншою, серцеве захворювання ослабне, астма щезне, шлунок почне функціонувати нормально — і весь спектр хвороб зникне й більше не з'явиться.